Про себе: Холодно люба моя, Навіщо тобі ця біда,навіщо з собою тебе я узяв, здоров’я твоє я навік підірвав. Промов хоч слово,тебе благаю, Бо я себе уже картаю. Могла ти зараз у кімнаті Лежать на теплій і зручній канапі, та замість того ти обрала багато без розлуки діб, зі мною сіла у літак ти і скоротила собі вік. Летіли й бачили пустелю – Пустелю сніжну і північну, Літак розбився й убив кохання вічне. Забрав тебе від мене він, Там взагалі ніхто не уцілів, Та що мені вони – Мені потрібна ти. Але померла мила... Минуло 2,або година Й той чоловік з ума зійшов – Його покинула коханая людина!!! Він розмовляв з дівчиной, мов живою. Востаннє він спитав – “Чи холодні тобі?” Ніхто не знає що почув той чоловік, Та пам’ятатимуть кохання всі тепер повік. Він яму невелику розкопав, Туди коханую поклав, Сам ліг у свій “барліг” І ковдрой сніжною укрився, Та головне не те,що без життя він залишився, А те,що у секунду ту коли він помирав Він дівчину свою за руку ніжно так тримав!!! На писано Элине,которую я безумно люблю!!!! |